Новини гуртка

Цього року 1 жовтня Україна відзначає традиційні чотири свята: День захисників і захисниць України, День Української повстанської армії, День українського козацтва та Покрову Пресвятої Богородиці. У рамках відзначення цих свят члени Студентського наукового гуртка «СІЧ» організували онлайновий майданчик. На захід були запрошені студенти другого курсу. Студенти висловили слова подяки нашим захисникам, доземний уклін усім, хто боронить сьогодні нашу землю від ворога. Учасники зустрічі переглядали відеоматеріали про історію свята, презентували проєкти про українських козаків та меценатів. Надзвичайно цікавим виявився науковий проєкт студента 2 курсу Кузнєцова Івана на тему: «Науковий погляд на трактування постаті Івана Мазепи в лексикографічних джерелах. Порівняльний аналіз». На заході прозвучали патріотичні пісні та твори українських митців. За нашу рідну Україну, Що зберегли за всі віки Низький уклін і тричі “СЛАВА!” Спасибі вам, захисники! Слава Україні! Слава нашим Героям! Наближаймо Перемогу разом! Модератор заходу – Наталія Діденко,канд. пед. наук, доцент кафедри іноземних мов.

Викладачі та студенти кафедри іноземних мов доєднуються до вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Члени студентського наукового гуртка «СіЧ» провели   6 березня 2024 року традиційний онлайновий майданчик «Тарас Шевченко і Сучасність». На захід були запрошені студенти першого курсу. Тарас Шевченко надихає і допомагає нам боротися з лихом, яке тримає чорним круком нашу землю! Переконливі й цікаві думки звучали на нашому онлайновому майданчику. Студенти гортали сторінки історії, життєпису, літературної, художньої спадщини, інтерпретували в сьогодення постать Великого Генія української нації. Отже, віримо в силу духу! Віримо в ПЕРЕМОГУ! Пишаємося ВЕЛИКИМИ УКРАЇНЦЯМИ!

27 листопада 2023 року кафедрою іноземних мов Національної академії статистики, обліку та аудиту було організовано й проведено зустріч для здобувачів вищої освіти другого курсу з творчою особистістю, артистом, балетмейстером, письменником, композитором, громадським діячем Костянтином Богомазом, який є популяризатором доробку видатного графіка, заслуженого діяча мистецтв України, лавреата Національної премії України Василя Чебаника. Мета заходу – ознайомитися з традицією рутенського письма, що відтворене в пам’ятках культових канонічних творів православ’я. Шрифт – візуальне зображення мови символами, які збігаються з особливостями мовної мелодії, торкаються своїм корінням глибини нашої історії, нашої ідентичности. Щиро вдячні всім учасникам заходу та особисто панові Костянтину! Бажаємо творчої наснаги та якнайшвидшої Перемоги нашій рідній Україні! Модераторка заходу – Наталія Діденко, канд. пед. наук, доцент кафедри іноземних мов, керівник студентського наукового гуртка «Слово і час».

Традиційно в березні Україна вшановує пам’ять Тараса Шевченка. У рамках відзначення Шевченківських днів члени студентських наукових гуртків «СІЧ» та «English Club» організували онлайновий дискусійний майданчик «Тарас Шевченко і Сучасність». На захід були запрошені студенти першого курсу. Надзвичайно патріотичні й переконливі думки було приємно чути від студентів. Прозвучали твори Тараса Шевченка українською та англійською мовами! Переконані, на тлі війни увиразнюється роль українського Пророка в пробудженні й становленні національної свідомості українців, їх високого патріотичного піднесення! Джерелом єднання й боротьби за свободу, безперечно, сьогодні є  шевченківське розуміння народом долі України! Модератори заходу – Наталія Діденко, канд. пед. наук, доцент кафедри іноземних мов, Ірина Стогній – старший викладач кафедри іноземних мов.

9 листопада 2022 року члени наукового студентського гуртка « Слово і час» провели заходи до вшанування Дня української писемності і мови. Надзвичайно змістовними виявилися інтерактивна гра «Мовний лабіринт» та онлайнова зустріч на тему «Мова – коштовний скарб народу». Студенти (Павленко Ілля, Онацько Максим, Зігун Ірина, Величко Вікторія) виступили з доповідями-презентаціями на теми: «Українська мова: крізь терни тисячоліть», «Заборони й обмеження української мови», «Проблеми функціонування й розвитку сучасної української літературної мови», «Суржик української мови» . Прозвучали поезії Л. Костенко, Т. Шевченка, В. Симоненка у виконанні Корзун Вікторії та Онацько Максима. Дякуємо студентам за незабутню атмосферу свята, єднання, піднесення національного духу, сили слова! Відзначення Дня української мови в умовах війни набуває нових сенсів і значень. Спільнота студентів і викладачів гостро розуміє значення слова у державотворчих процесах і на полі битви! Мова є основою нації, тим провідником, що вирізняє нас з-поміж інших націй, що надихає і наближає до ПЕРЕМОГИ! Модераторка заходів – Наталія Діденко, канд. пед. наук, доцент кафедри іноземних мов.

День науки – професійне свято працівників науки України, яке відзначається щорічно у третю суботу травня. Цього року День науки в Україні припадає на 21 травня. День, в який вся українська наукова спільнота знаходить для себе час на свято має давні традиції. Вчені також уміють відпочивати. Свято Дня науки було встановлено в Україні “…на підтримку ініціативи відомих вчених, наукових установ, а також професійних спілок України…” згідно з Указом Президента України “Про День науки” від 14 лютого 1997 року. Основною метою цього свята є вшанування наукових традицій, досягнень учених, якими ми цілком справедливо пишаємося, і на яких покладаємо великі сподівання. Щороку до Дня науки присуджується п’ять Премій Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій. Існує так само і загальний, міжнародний день науковців з альтруїстичним назвою – «Всесвітній день науки за мир і розвиток», який був заснований ЮНЕСКО і відзначається 10-го листопада. Україна – це держава з високим рівнем освіти і науки. НАН України – Національна Академія Наук України, була заснована 27-го листопада 1918-го року і зараз має 3 секції, близько 14-ти відділень і 170 інститутів та інших наукових установ, а також 1400 науково-дослідних інститутів і 330 вищих навчальних закладів, в яких працюють понад 7000 докторів і 78000 кандидатів наук. Це свято – вшанування наукових традицій, досягнень вчених, якими ми по праву пишаємося і на які покладаємо великі сподівання. Сьогодні наука, незважаючи на труднощі, завдяки наполегливій праці наших вчених, має сучасні наукові школи та відомі технологічні розробки. Відомо, що високий професіоналізм українських вчених високо цінується в усьому світі. Проведено чергове засідання студентського наукового гуртка «СІЧ» (керівник – Т.М. Волошина, ст. викладач кафедри іноземних мов) до Дня науки в Україні. Студенти  взяли активну участь у обговоренні актуальних питань цього заходу, таких як історія запровадження свята Дня науки в Україні, мета запровадження свята, завдання й першопричини проведення Всесвітнього дня науки, традиції свята, відзнаки у честь свята та інші. Особливо відзначилися такі студенти: Карпович Аліна, Матвійчук Анна, Гузенко Марія, Дорошенко Марія, Петрів Юліана, Макаренко Анастасія, Трембовецька Єлизавета, Наумчук Крістіна, Маркітан Аліна, Чабан Надія, які виступили з доповідями й представили цікаві презентації.

Щороку, 22 січня Україна відзначає День Соборності,  приурочений до Акту Злуки українських земель 1919 року – Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, а також саме в цей день відбулася ще одна знакова подія в українській історії – проголошення незалежності Української Народної Республіки 1918 року. Тож, Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – це історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб влади роз’єднати український народ, штучно окресливши географічні та ментальні контури України. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної та територіальної єдності, свідченням їхньої згуртованості у прагненні до автономності, важливою віхою процесу становлення української політичної нації. Це було втілення  споконвічної національної ідеї нашого народу про соборну, вільну, незалежну державу. Як це було. Український народ, який через історичні обставини опинився розділений на територіях кількох країн, прагнув до незалежності та об’єднання, особливо активізувавшись під час “Весни народів” 1848 – 1849 років. Одним із центрів такого об’єднання стала Галичина. Зокрема, Головна Руська Рада, перша українська політична організація Галичини, у своєму маніфесті від 10 травня 1848 року заявила про єдність 15-мільйонного українського народу, а також його земель, розділених Російською та Австрійською імперіями, й підтримала національні права інших поневолених народів. Попри це українці отримали реальну можливість здобути незалежність лише десятки років потому – під час Першої світової війни 1914-1918 років та революції у Російській імперії. 7 листопада 1917 року у Києві III Універсалом Української Центральної ради після повалення Тимчасового уряду була проголошена Українська Народна Республіка. Вже у січні 1918-го IV Універсалом була проголошена державна самостійність Української Народної Республіки. 18 жовтня 1918 року у Львові сформувалася Українська Національна Рада на чолі з Євгеном Петрушевичем. Рада взяла у руки владу в західноукраїнських землях та проголосила, що Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття, які “уконституйовуються як Українська держава”. Українська Національна Рада заявила про намір творити національну державність та об’єднати українців у соборній державі. Відтак ідея соборності українських земель набула державного статусу. 18 жовтня 1918 року у Львові сформувалася Українська Національна Рада на чолі з Євгеном Петрушевичем. Рада взяла у руки владу в західноукраїнських землях та проголосила, що Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття, які “уконституйовуються як Українська держава”. Українська Національна Рада заявила про намір творити національну державність та об’єднати українців у соборній державі. Відтак ідея соборності українських земель набула державного статусу Відтак УНРада сформувала повноважну делегацію до Києва, яка отримала завдання завершити оформлення об’єднання двох держав. За словами президента Ради Євгена Петрушевича, обидві сторони одностайно прагнули об’єднатися в єдину країну. 22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення IV Універсалу, у Києві відбулася остаточна процедура оформлення соборності. У тексті Акта Злуки утверджувалось: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Акт Соборності надав  завершеної  форми  самостійності та незалежності українській  державі, сприяв еволюції ціннісних засад суспільств та остаточному подоланню залишків нав’язаних ідей федералізму в ментальності національної політичної еліти країни. Це була основоположна подія українського національного відродження та свідомий рух назустріч майбутньому та прогресу. Започаткування свята. Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Хусті. Тоді це місто було столицею Карпатської України – чехословацької автономії. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація населення, яке з’їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю на згадку про події 20-річної давнини. Як відзначаємо сьогодні. Від того часу доброю традицією стала акція проведення “живого ланцюга”, яку влаштовують щорічно в різних куточках України. У Києві, на мосту Патона до річниці проголошення Акта Злуки активісти традиційно утворюють “живий ланцюг Соборності”, поєднуючи два береги Дніпра – лівий і правий, що символізує єдність людей на сході і заході України. Також  від Софійського до Михайлівського собору в Києві активісти утворюють світовий ланцюг єднання під гаслом #СкажиУкраїніТак. На відкритті найбільшого мосту в Україні у Запоріжжі Президент України Володимир Зеленський зазначив “Сьогодні ми об’єднуємо нашу державу не лише словами. Сьогодні ми відкриваємо найвищий міст в Україні. Цей міст називали монументом корупції багато років. Нехай відтепер це буде монумент єдності”. На межі Тернопільської та Хмельницької областей акція єднання відбулась за участі кількасот людей, які прийшли до мосту на річці Жердь. У Бахмуті Донецької області до Дня Соборності у межах акції «Ми – це Україна» пройшла хода єднання. Святкові заходи 22 січня проходять не лише в Україні. Акції, присвячені Дню Соборності, влаштовують українці, які проживають в різних містах Європи та Америки. Нові глобальні виклики та трансформації сучасного світу, а також нинішній етап нашої боротьби за незалежність та територіальну цілісність, змушують згадати цінний та водночас простий принцип: наша сила – в єдності та консолідації зусиль заради досягнення спільних цілей та прагнень! Так, у січні цього року на Студентському науковому гуртку «СІЧ» навчально-виховну бесіду, приурочену до Дня Соборності України, проведено серед студентів першого курсу Національної академії статистики, обліку та аудиту. Студенти також взяли активну участь у обговоренні актуальних питань цього заходу, таких як історія започаткування Дня Соборності, передумови підписання «Акту Злуки» та йог значення, відродження Дня Соборності як державного свята у незалежній Україні, сучасні традиції відзначання свята: флешмоби, приурочені акції. Особливо відзначилися такі студенти: Бережна Єва, Краснова Тетяна, Чабан Надія, Іванова Катерина, Лелюх Ангеліна, Галкіна Дарʼя, Мацалак Марія, Бута Владислав, Максименко Владислав, Садило Діана, Рояка Тетяна, Ілуца Рената, Клюйко Софія, Дорошенко Марія, Сидоренко Анна, Карпенко Тетяна, Кваша, Валерія, Кравцов Микита, Подолян Юрій, Кичан Ольга, Корець Альона, Білобровець Ілона, Коваленко Марина, Краснова Тетяна,  Попович Тетяна, Рева Аліна, Остапенко Аліна,  Похлєба Катерина, Артемчук Каріна, Лещенко Наталія, Сохова Катерина, Сторожко Єлизавета, які виступили з доповідями й представили цікаві презентації, фотографії з коментарями та документальні фільми.

10 листопада 2021 року відбувся Круглий стіл Студентського наукового гуртка «СІЧ», присвяченого Дню української писемності та мови і вшануванню пам’яті першого історика України-Русі Преподобного Нестора-літописця. Традиційно, 9 листопада, у День української писемності та мови відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси, заходи, а також радіодиктант національної єдності, автором тексту та читцем якого цього року був український письменник Юрій Андрухович. За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-Літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії часів Київської Русі, мислителя й ученого, з постаті якого й починається українська писемна традиція. Українська мова і писемність мають давню історію, свої закономірності розвитку і давні традиції, які передаються із покоління в покоління. Власне мова об’єднує нас у велику націю. Цього року 10 листопада 2021 року в Національній академії статистики, обліку та аудиту відбувся Круглий стіл Студентського наукового гурток «СІЧ», в рамках якого обговорювалися питання історії української писемної традиції, цікаві факти та історії життя українців і української мови, про засновника літописної традиції Нестора-Літописця та інші. В обговоренні питань взяли участь студенти другого курсу, зокрема виступили з доповідями та представили презентації Шкаріна Анастасія, Стецюк Анастасія, Савощенко Аліна, Філюк Анна, Чаплінська Іванна, Степаненко Юлія, Ісаєва Світлана, Слюзар Аліна, Вожик Яна, Клевцова Анастасія, Хандашко Меланія, Корнієнко Владислав. Українська мова і писемність мають давню історію, свої закономірності розвитку і давні традиції, які передаються із покоління в покоління. Власне мова об’єднує нас у велику націю. Тому такий захід важливий, в першу чергу, для самоідентифікації молоді, студентів – майбутньої еліти нового українського суспільства, які мають продовжувати і розвивати кращі традиції українського слова.

Вітаємо членів гуртка «СіЧ» – студенток 2-го курсу фінансово-економічного факультету Національної академії статистики обліку та аудиту, які 10 листопада 2020 р. долучилися до участі у Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Мова і культура як форми людського буття і свідомості нації» (Національний авіаційний університет, кафедра української мови та культури факультету лінгвістики та соціальних комунікацій), присвяченому Дню української писемності та мови. Студенти нашої академії виступили з такими доповідями: Тупіка Аліна – «Піктографічне письмо – першооснова більшості сучасних систем письма». Ткаченко Яна – «Сленг як різновид ненормативної лексики у мові економістів». Задерейко Дар’я – «Ділова писемність Київської Русі – складова частина давньоруської писемно-літературної мови». До наукової спільноти  в цей день приєдналися також старші викладачі кафедри іноземних мов Варавкіна З.Д. та Стогній І.В. Вони  взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції до Дня української писемності й мови: «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі», що відбулася в Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова на факультеті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка. Викладачі підготували доповідь на тему «Образність і експресивність звертань у поетичних творах Тараса Шевченка», разом з колегами долучилися до обговорення актуальних питань розвитку мови у сучасному світі.

От і прийшла до нас чаклунка-зима зі своїми холодними чарами. Накрила весь світ широкими білими крильми і чарує, робить його казковим і неповторним, білим-білим… Хто з нас не дивувався першою сніжинкою, казкової форми і краси! Хто не радів першому снігові, який прикрашає весь навколишній світ дивом! Хто не захоплювався морозним ранком, коли все вкрите срібним пухнастим інеєм! Зима по-своєму красива і чарівна! Взимку ти ніби живеш у чарівній і неповторній казці. А казка всюди… І так важливо, щоб це душею відчули усі, щоб пройнялися красою і неповторністю своєї землі, ставали добрішими, чуйними, терплячими і люблячими. Саме поети здатні не тільки побачити і відчути цю зимову нотку радості і захоплення, але й відобразити все у прекрасних віршах. Тому студенти наукового гуртка «СіЧ» дарують усій родині НАСОА настінний журнал-виставку «Словами віршів я малюю зиму», який розміщений на першому поверсі академії. Нехай рядки віршів принесуть радість і тепло кожному, хто прочитає їх. А настрій навіть у найхолодніші зимові дні завжди залишиться веселим і бадьорим. Керівник наукового студентського гуртка «СіЧ» З.Д. Варавкіна Вишита білою гладдю Я йшла закохана у сніг Красивій, холодній і сьогоднішній зимі присвячено… Вишита білою гладдю, Ніжилась сонцем земля. Сніг розсипав діаманти, Білим усе застеляв. Виткані з шовку дерева. Білий – це колір краси. Я йшла закохана в небо І, не шкодуючи сил, Дихала справжнім холодним Запахом льоду і криг, Що піднімався до неба… В щасті під назвою сніг. Марина Кузьменко Красунечка зима Чарівний день! Так сонячно і світло, А в небі безконечна голубінь. І сонечко зимове враз розквітло, Й не по зимовому на вулиці теплінь. А зранку приморозило легенько, І так приємно й гарно надворі. Навколо ще травичка зелененька, Хоч має бути сніг о цій порі. Бо ж рік Новий близенько у дорозі, Рахуєм вже години, а не дні… І привітання просто на порозі, І подарунки гарні, і пісні…. А небо чисте-чисте голубіє, І ні хмаринки угорі нема. І тихо всюди, вітерець не віє… Така от в нас красунечка зима! Марина Кузьменко Новорічне. Різдвяне З Новим Роком і Різдвом! Здоров’я і любові усім! Запахло святом і засніженим бульваром Йду в Новий Рік під світлом ліхтарів Здається, я потрапила під чари Зими. І снігопад у парк забрів Він срібно-лагідні вивішує красоти Зима захоплює і вже не відпуска. Я сніг люблю на колір і на дотик Люблю свята. «Із Новим Роком», – це шепочуться ялинки «З Різдвом», – співають янгольські хори. Люблю ось так гуляти парком взимку І розглядати тіні й кольори. Із Новим Роком! Хай все буде по-новому. З Різдвом! Це час, коли збуваються дива. Любові всім! Нехай вона казково Весь світ лише собою покрива. Марина Кузьменко

Герої Крут – це Кіборги 1918 року! Битва під Крутами – символ героїзму української молоді. Тоді холодного січневого дня 1918 року з жорстоким ворогом у боротьбу стали юнаки, які ніколи не тримали в руках зброї – студенти Київського університету Святого Володимира та учні гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства, їх було триста. Вони не лише стримали ворога, але й нанесли значної поразки «красной ордє»! Попри десятиліття забуття і активного переписування історії «совєтскімі історікамі», українці завжди пам’ятають Героїв Крут – дітей України, які віддали своє життя за її майбутнє. 26 січня 2018 року в НАСОА відбувся День пам’яті, присвячений Героям, які полягли у страшному бою під Крутами. Протягом заходу студенти-першокурсники НАСОА та студенти Коледжу мали змогу усвідомити події української історії, де вписано героїчний подвиг юнаків, що боролися за незалежність молодої Української Держави. Почуті патріотичні вірші, присвячені пам’яті героїв Крут, переглянутий уривок з художнього фільму сценариста Ольги Крижчевської «Нескорені. Григорій Пипський» (про гімназиста-галичанина, який у відповідь на знущання перед розстрілом почав співати гімн України) надихають студентів на патріотизм, виховують любов до Батьківщини. До Дня пам’яті героїв Крут члени наукового студентського гуртка «СіЧ» підготували настінну виставку «Шлях у вічність. Крути – бій за майбутнє України!» Активну участь у заході взяли студенти Коледжу бізнесу та аналітики: Ткач Вікторія, Литвиненко Катерина, Сідлецька Анастасія, Садовніков Данило, Стрюков Артем. Захід, присвячений 100-річчю битви під Крутами, підготувала керівник наукового студентського гуртка «СіЧ», викладач кафедри іноземних мов Варавкіна Зінаїда Дмитрівна. Пам’ятаємо Вас, Герої Крут — Легендарні діти України, Як спартанці, триста свої душ Віддали за рідну Батьківщину. Юні янголи Сміливо в бій пішли Проти московитської навали, Проти люті “красної орди” Янголята України встали. І вмираючи за рідну Батьківщину, Заспівали ворогу у очі “Ще не вмерла воля України, Душу й тіло ми за неї зложим…” Дмитро Дзюба

З нагоди Всеукраїнського фестивалю писанок, який проводиться у Києві перед Великоднем, керівники науково-студентського гуртка «СіЧ» З.Д. Варавкіна та О. Д. Яковенко зі студентами першого курсу провели круглий стіл «Великодні писанки – символ України». Чудові, прекрасні, надзвичайні! Саме так висловлюються люди,коли бачать наші великодні писанки. Тому не дивно, що вони сприймаються як символ України. До круглого столу пізнавальну відеопрезентацію «Писанкарство в Україні» підготували студенти Тетяна Ткаченко і Вікторія Яременко. Свою презентацію «Мистецтво дряпинок» представили Катерина Лазько та Наталія Троценко. З доповідями виступили такі студенти: Ірина Петренко та Анастасія Кирик «Історичний розвиток писанкарства в Україні»; Анастасія Ільїна «Знаки і символи на великодніх писанках»; Єлизавета Ніколаєнко «Особливості писанкарства у різних регіонах України». Студенти дізналися, що найбільші колекції наших писанок за межами України є в Лондонському королівському музеї, у Петербурзі, в колишньому музеї етнографії народів СРСР, у Краківському та Празькому музеях . Згадаймо слова одного із найвідоміших українців у світі – нашого Великого Кобзаря: Село на нашій Україні – Неначе писанка село… Це чи не найавторитетніша оцінка мистецької вартості писанок. Слава нашим пращурам, які творили й берегли цю красу! Слава українським писанкам і тим, хто далі їх творить! Слава і Боже благословіння нашій неньці – Україні!

Уже стало традицією, що члени науково студентського гуртка «СіЧ» відкривають для себе неповторний світ українських художників і знайомлять з ним усіх студентів НАСОА. Протягом 2015-2016 рр. гуртківці організували виставки репродукцій картин Тараса Шевченка, Катерини Білокур та Марії Приймаченко. 24 лютого члени гуртка «СіЧ» провели круглий стіл на тему «Унікальне мистецтво петриківського розпису – гордість України» (його внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, 2013 р.) Студентка II курсу Юлія Юр розповіла про історію виникнення петриківського розпису, або «петриківки» – українського декоративно-орнаментального народного малярства, яке виникло на Дніпропетровщині, в селищі Петриківка, звідки походить назва цього виду мистецтва. З XVII ст. «петриківка» стала невід’ємною частиною культури українського народу: люди розписували пишними квітковими малюнками не тільки хати-мазанки, стіни, печі, а й посуд, скрині, меблі тощо. Господарів, чиї оселі були не розписані орнаментом, в селі не поважали, вважаючи їх морально убогими. Про техніку самобутнього розпису підготувала повідомлення Ольга Петрик – студентка I курсу. Основним елементом орнаментів є квітка-символ української природи (мальви, півонії, айстри, а ще ті, які вигадують самі майстри). Цікаво те, що пензлики майстри виготовляють з котячої шерсті, вистриженої з грудей. Тому орнаменти виходять охайними та легкими. Часто малюнок виконують і пучками пальців. Ольга Петрик представила свої роботи – стілець та скриньку, оформлені петриківським розписом, картину «Айстри». Магія петриківського розпису полонила не тільки наші серця, а й прославила на увесь світ талановитих народних майстрів з України. Пам’ятаймо, що вишуканий і неповторний петриківський розпис ще один чудовий привід для гордості українців.

Фантастичний світ образів картин Марії Примаченко є унікальним мистецьким явищем, культурним феноменом, який поєднав у собі традиції народного малярства та особисту обдарованість художниці. Студенти 2-го курсу факультету обліку та аудиту НАСОА на початку березня відвідали у Мистецькому Арсеналі виставку «Марія Примаченко, «Неосяжне» (відповідальні за екскурсію студенти – Почекета Світлана та Пономаренко Оксана). Члени студентського наукового гуртка «С і Ч» (Мишко Тетяна – ОА-5, Соляр Еліна – ОА-4, Кравчук Інна – ОА-3, Шалієвська Ольга – ОА-4) підготували виставку репродукцій картин Марії Примаченко, щоб долучити до творчості народної художниці і заслуженої діячки мистецтв України усіх студентів та викладачів Академії. Найактивнішу участь у створенні виставки взяв Лісовий Роман – студент групи ОА-3. Відвідувачі виставки побачили, що роботи художниці є поєднанням усіх можливих художніх стилів ХХ століття: імпресіонізму, неоромантизму, експресіонізму. Переконалися, що загальнолюдське значення творчості Марії Примаченко полягає в тому, що вона зв’язує витоки найдавнішої культури з сучасністю. Може, тому й лишається її чарівний , неповторний світ поза часом і простором, бо від споглядання її робіт у душі накопичується оптимізм, піднімається настрій і впевненість, віра у краще майбутнє.