Українська
English
Цього року, 14 січня, українському науковцю, мовознавцю, педагогу, громадському та політичному діячу, батьку УПЦ, Івану Івановичу Огієнку виповнилося 140 років від дня народження. Він зробив неоціненний внесок в розвиток української культури, як перекладач церковних творів та склав не один примірник словників та посібників з історії розвитку української культури. А головною справою його життя був переклад Святого Письма – Біблії на нашу рідну мову.
У роки Української революції особливо проявилися організаторські та реформаторські здібності Івана Огієнка. Так, у період з 1917 по 1918 роки він відіграв значну роль в українізації вищих навчальних закладів і шкільництва. А в 1919 році Іван Огієнко був призначений Міністром народної освіти і віросповідань Української Народної Республіки. Тож протягом 1919–1920 років усю свою діяльність він спрямовував на відродження української культури, церкви та мови, українізацію середніх шкіл, відкриття нових українських гімназій.
У колі наукових інтересів Огієнка-мовознавця були проблеми кириличної палеографії, історії старослов’янської та української мов, будови, стилістики та культури української мови, питання українського правопису. То ж під час навчання в аспірантурі Київського університету Святого Володимира, упродовж 1910–1914 років, він упорядкував перші 6 словників навчального, історичного, правописного та термінологічного типів.
Починаючи з 1920 року проживав у місті Тарнів, де й заснував видавництво «Української Автокефальної Церкви», що випускала брошури і невеликі за обсягом книги, автором яких був сам Огієнко. Він активно співпрацював з греко-католицькою церквою і регулярно друкував свої праці в унійній друкарні у Жовкві. Тож, у своїх спогадах митрополит Євлогій (Георгієвський) слушно відгукувався про Івана Огієнка «православний за віросповіданням, він вважав, проте, можливим причащатися в греко-католиків».
Іван Огієнко залишив після себе не лише величезну наукову, а й художню спадщину, про яку мало відомо пересічному читачеві в Україні. А цей пласт творчості, безперечно, цікавий, самобутній і різнобічний. Сам же автор розділив свій набуток у галузі красного письменства на вісім томів: перші три – це драматичні твори; наступні два – легенди; шостий – восьмий – то релігійна лірика. Переважна більшість художніх творів побачила світ у 50- 60-ті роки у Канаді минулого століття, заходами створеного самим же Огієнком, ще у Варшаві видавництва “Наша культура”.
Тож, у січні цього року молода наукова еліта Національної академії статистики, обліку та аудиту активно долучилася до проведення Літературних читань Студентського наукового гуртка «СІЧ», взявши участь в обговоренні таких питань як життя і творчість Івана Огієнка як в Україні, так і в еміграції, його організаторська, реформаторська, просвітницька діяльність, державницька політика, наукова робота, творча спадщина в галузі мовознавства, літератури, історії, перекладацька робота і неоціненний внесок в розвиток української культури та розбудову Української автокефальної церкви, будучи Православним митрополитом.
Особливо хотілося б відмітити студентів першого курсу, таких як: Вінцевська Дарʼя, Гаврилишина Світлана, Ліневич Анастасія, Волошина Софія, Гоменюк Анастасія, Литвин Анастасія, Хомік Анастасія, Ємельянов Кирил, Радченко Валентин, Кваша Валерія, Карпенко Тетяна, Мороз Дар’я, Кравцов Микита, Коваленко Марина, Ковальчук Ольга, Мацалак Марія, Іванова Катерина, Галкіна Дарʼя, Лелюх Ангеліна, Лещенко Наталія, Козлова Марія, Павленко Крістіна, Наумчук Крістіна, Трембовецька Єлизавета, Маркітан Аліна, Орленко Світлана, Яцентюк Лариса, Петрів Юліана, Волошанюк Вікторія, Захаріна Анастасія, Панченко Аделіна, Лещенко Наталія, Козлова Марія, Павленко Крістіна, Пустовойтенко Тетяна, Табачук Дарина, Сагайдачна Дарʼя, Танчик Катерина, Олексієнко Вікторія, Качанівська Єтезавета та Качанівська Євгенія, які взяли активну участь в обговоренні питань, цитували твори Івана Огієнка, виступили з доповідями й представили цікаві презентації.
