Наукова концепція НЦОА

Базова концепція наукових досліджень Наукової школи аудиту НАЦОА

Концепція – спосіб розуміння, основна ідея або точка зору, провідна задумка.

Аксіоми Постулати
1. Система, це сукупність людей та /або об’єктів, поєднаних взаємними діями та взаємною залежністю. 1.1.Всі явища, факти, події або дії розглядаються виключно системно
2. Підсистема – частина Системи, яку виокремлено за якоюсь однією ознакою 2.1. Бухгалтерський облік це підсистема системи Обліку в Управлінні.2.2.Контроль – це підсистема Системи управління.
3. Управління – це інформаційний процес забезпечення функціонування Системи у відповідності до визначеною Програми для досягнення поставлених перед Системою цілей. 3.1. Функціонування будь яких підсистем розглядається як інформаційний процес для задоволення потреб управління.

3.2. Функціонування  підсистем передбачає створення, корегування та моніторинг інформаційної параметричної моделі об’єкта /предмета/ управління.
4. До загальних функцій управління відносять: Планування /Прогнозування/, Облік, Контроль, Регулювання. 4.1. Результатом функціонування підсистеми Планування є очікувана параметрична інформаційна модель об’єкта управління.

4.2.Результатом функціонування підсистеми Обліку є фактична параметрична модель об’єкта управління.

4.3. Результатом функціонування підсистеми Контролю є альтернативна інформація щодо ризиків для Системи управління, їх чинників та ступеня впливу останніх на розмір відхилень фактичної параметричної інформаційної моделі об’єкта управління від планової.

4.4. Результатом функціонування підсистеми Регулювання є прийняття управлінського рішення щодо корегування планової параметричної моделі об’єкта управління,продукування стимулів для виконавців, здійснення організаційних заходів по зменшенню ризиків для Системи.
5. Через функцію Обліку створюється інформаційна база для прийняття управлінських рішень. 5.1. Предметом уваги Обліку є господарські факти в їхній економічній та правовій іпостасі.
6. Функції Обліку та Контролю забезпечують зворотній інформаційний зв’язок від об’єкта до суб’єкта управління. 6.1. Прагматична цінність облікової та контрольної інформації забезпечується її релевантністю та адекватність для прийняття управлінських рішень.
7. Потреба Суспільства в Обліку та в Контролі обумовлена невизначеністю ринкових відносин та недовірою до менеджменту. 7.1. Недовіра базується на двох різнонаправлених векторах людських спрямувань – Жадібності та Страху( в філософському розумінні)
8. Системи Бухобліку та Контролю завжди є відносно консервативними щодо поточного стану економічних та суспільних відносин або галузевих особливостей розвитку. 8.1. Актуальність приведення систем бухобліку контролю ( аудиту) у відповідність до потреб управління вічна, бо завжди існує часовий лаг між змінами у економіці, управлінні, регулюванні бізнесу та змінами в методології і організації бухобліку та контролю.

Базова наукова гіпотеза

Сучасний стан методології та організації бухгалтерського обліку, контролю, аудиту не відповідають (не повністю відповідають, або динаміка їхніх змін не відповідає) актуальним потребам системи управління. Це створює суттєві ризики для бізнесу та для інтересів його власників (або суспільства в цілому).

Наукова новизна

Із загальних слів про наукову новизну, мало що вдається зрозуміти, особливо людині, яка пише дисертацію з обліку чи контролю (аудиту). В першому випадку (бухоблік) Лука Пачолі вже «все сказав» біля 600 років тому. В другому – взагалі ніхто нічого не казав, або всі кажуть про все, але по різному.

Для вирішення цієї достатньо складної задачі здобувачеві слід чітко виходити з визначення наукової новизни.

Наукова новизна, це критерій,що визначає ступінь перетворень, доповнень та конкретизації наукових знань.

Існує три рівня наукової новизни:

  • Перетворення вже відомих даних, їх кардинальна зміна;
  • Розширення та доповнення вже відомих даних без зміни їхньої суті;
  • Уточнення, конкретизація відомих даних, їх поширення на нові об’єкти чи системи.

До елементів наукової новизни відносять:

  • Новий об’єкт дослідження (вперше поставлене завдання)
  • Нова постановка вже відомих проблем або завдань;
  • Новий метод вирішення проблеми;
  • Нове застосування вже відомого метода або рішення;
  • Нові засоби з вже відомих теорій але у нових умовах (нова комбінація вже відомих способів):
  • Нові ( або удосконалені) критерії,показники та їх обґрунтування.

В контексті наукової новизни існують наукові результати, які виносяться на захист. Такими результатами можуть бути:

  • Створення теорії
  • Відкриття закономірності
  • Запропонована та доказана гіпотеза
  • Встановлені залежності
  • Складені та пояснені класифікації
  • Розроблені моделі
  • Удосконалені методи, що вже використовуються
  • Уточнені поняття
  • Сформульовані визначення чогось.

З точки зору відповідності суті спеціалізації 08.00.09. для бухгалтерського обліку та аудиту (контролю) в якості наукової новизни, на нашу думку, найкраще підходять:

  • а) розширення та доповнення вже відомих даних без зміни їхньої суті;
  • б) уточнення, конкретизація відомих даних, їх поширення на нові об’єкти чи системи.

Останнє особливо пасуватиме до тематики з аудиту чи економічного аналізу. До наукових результатів також дуже пасують:

  • Встановлені залежності
  • Складені та пояснені класифікації
  • Розроблені моделі
  • Удосконалені методи, що вже використовуються
  • Уточнені поняття
  • Сформульовані визначення чогось.

Здобувачам слід мати на увазі, що облік та контроль (аудит) є підсистемами системи управління, і вони забезпечують зворотній зв’язок від об’єкта управління до суб’єкта. Це по-перше. А по друге — облік та контроль (аудит) тяжіють до інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень, і тому мають всі ознаки інформаційного процесу. Тому саме у сфері проблем інформування користувачів (власників, управлінського персоналу, Держави, Суспільства) і повинна лежати наукова новизна та практична значущість результатів дисертаційних досліджень. На сьогодні актуалізується проблема достовірності інформування власників або інших користувачів фінансової звітності та результатами аудиту.

Відносно обліку та контролю (аудиту) слід чітко визначитися – що первинне, а що вторинне як результат пропозицій Здобувача. «Нові» методика чи методологія самі по собі малоефективні. якщо не орієнтовані на конкретний результат.

Розпочинаючи наукове дослідження слід мати на увазі наступне:

Наука – вид пізнавальної діяльності направлений на отримання системно-організованих, обґрунтованих знань про природу, суспільство, мислення.

Основа науки – збір наукових фактів, їх оновлення та систематизація, критичний аналіз та на цій основі синтез нових знань.

Науковий метод – предметний та об’єктивний спосіб дослідження світу.
Структура наукового методу: спостереження, вимір та опис, аналіз результатів спостереження, узагальнення (синтез), прогноз (формулювання наслідків), перевірка прогнозу ( експеримент).

Окрім цього, здобувачеві слід пам’ятати про наступне :

  • Результати дослідження подано на здобуття наукового ступеня з економічних наук, а не з обліку або аудиту.
  • За класифікацією ВАК України, яку Здобувач цілком розділяє, Бухгалтерській облік, аналіз та аудит (00.09) є наукова спеціальність Економічних наук (08).
  • Тому, Ви, як Здобувач ,поділяєте визначення ВАК України, за якою бухоблік, аналіз та аудит (контроль) є науковою спеціальністю економічних наук.

Майже всі здобувачі вказують на розвиток методики та /або методології і організації бухгалтерського обліку,контролю, аудиту, аналізу або всього разом. Тому слід чітко відповідати на питання стосовно Методів, Методики та Методології.

  • Метод – сукупність прийомів, способів, засобів, дій, необхідних для досягнення мети чи вирішення завдання.
  • Спосіб – образ дій, прийом здійснення чого не будь
  • Методика – сукупність методів, прийомів, випробуваних та вивчених для виконання певної роботи.
  • Методологія – вчення про способи, про систему понять та їх відношення.

Структура методології:

  • основа — філософія, логіка, системологія,психологія, інформатика, системний аналіз, науковедення, етика та естетика;
  • характеристика діяльності – особливості, принципи, умови, норми діяльності;
  • структура – суб’єкт, об’єкт, предмет, форма, методи, засоби, результат.
  • Методологія змістовна – вивчення законів,теорій, структури наукових знань, системи методів, що використовуються.
  • Методологія формальна – аналіз методів дослідження, логічний та формалізований підхід до побудови теоретичного знання, його істинності та аргументованості.

Найбільше плутанини виникає у визначенні Предмету та Об’єкту дослідження. Причина – в нечіткому кордоні між предметом та методом.

Предмет – річ, матеріальний об’єкт. Але в науці та у філософії зокрема часто Предмет протистоїть Об’єкту. Тому Вам краще дотримуватися наступних визначень:

Об’єкт – певна частина об’єктивної реальності, Предмет – частина об’єкта, що визначає склад останнього.

Цілком ймовірно, що підприємство, система управління підприємством, система або процеси внутрішнього контролю ( аудиту) чи обліку можуть бути об’єктом дослідження, тоді методи управління, інформаційне забезпечення, документальне забезпечення, технологія обліку, аудиту, контролю можуть розглядатися як предмет дослідження.

Компендіум наукового словника здобувача

Ці терміни можливо застосовувати у дослідженнях з обліку та аудиту, адле слід розуміти їхнє значення.

  • праксикологія — вчення про людську діяльність, реалізацію людських цінностей в реальному житті;
  • онтологія — розділ філософії, що вивчає буття людини. Предмет вивчення – буття Людини у єдності всіх видів реальності.
  • гносеологія — теорія пізнання. В сучасності – епістемологія)
  • когнитивність — акт пізнання, здатність до розумового сприйняття
  • морфологія — наука про побудову (структуру) рослин
  • релевантність — семантична відповідність пошукового запиту та пошукового образу документа.
  • партинентність — відповідність знайдених документів інформаційним потребам користувача
  • компаративність — спільний та взаємний розвиток.
  • гіпотеза — наукове передбачення, що витікає з теорії, яке не підтверджене але і не заперечене. Передбачення або здогад. Правдоподібне не доказане твердження на основі ряду спостережень чи тверджень, що його певним чином підтверджують.
  • парадигма — сукупність цінностей, методів, підходів, наукових уявлень в межах традицій, що склалися у певний період часу.
  • поняття — думка, що відображає загальні суттєві ознаки об’єкту. У понятті завжди є зміст та обсяг.
  • постулат — положення, яке без доказів приймається за істину.
  • концепція — модель, яка має (або не має)факти, що підтверджують її істинність.
  • модель — ( в науці)образ, аналог. В якості моделі виступають: відображення, схема, копія, макет.
  • версія — трактування, одне з можливих припущень відносно подій.
  • верифікація — перевірка, підтвердження відповідності еталону (зразку).
  • поліморфність — здатність організмів існувати у стані різних внутрішніх структур або у різних зовнішніх формах
  • синергетика — загально наукова дисципліна. Теорія самоорганізації та розвитку відкритих цілісних систем будь якої природи. Основні поняття : «хаос», «порядок»,»невизначеність», «біфуркація» та інш.
  • біфуркація (точка біфуркації) — критичний стан системи, при якому встановлюється певна нестійкість відносно флуктуації. Виникає невизначеність, або система переходить у стан хаосу, або на новий рівень впорядкованості. Після проходження цієї точки повертання назад неможливе.
  • флуктуація — будь які коливання або періодичні зміни.
  • алгоритм — кінцевий набір правил, які визначають послідовність операцій
  • організація — цільове об’єднання ресурсів для досягнення мети. Організація як діяльність – дії по створенню, об’єднанню, підтримці та контролю процесів. Організація як процес – діяльність по створенню та удосконаленню структури та правил функціонування елементів.
  • апологетика — розділ теології, присвячений раціональному захисту істинності християнського вчення.
  • форма — вид, модель, фасон.
  • процедура — дія, операція, процес.
  • принцип — те, що об’єднається в думках та у дійсності. Відома сукупність фактів.
  • принцип парето — емпіричне правило, за яким 20% зусиль дають 80% результату, а ті, що залишилися 80% зусиль дають лише 20% результату. Використовується при аналізі ефективності діяльності.
  • узагальнення — спосіб пізнання шляхом визначення загальних суттєвих ознак об’єкта.
  • ендогенність — результат дії внутрішніх факторів, що розвивається в силу внутрішніх причин
  • елемінування — виключення в процесі аналізу, розрахунків чи контролю чинників, заздалегідь не пов’язаних з процесом, що аналізується або контролюється.
  • поліморфізм — множина форм існування чогось у одній внутрішній структурі
  • інкорпорація — включення менших об’єктів до складу більшого
  • трансцедентність — поєднання двох різних частин по обидві сторони границі в одну.