Українська
English
Щороку, 22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту Злуки українських земель 1919 року – Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, а також саме в цей день відбулася ще одна знакова подія в українській історії – проголошення незалежності Української Народної Республіки 1918 року.
Тож, Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – це історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб влади роз’єднати український народ, штучно окресливши географічні та ментальні контури України. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної та територіальної єдності, свідченням їхньої згуртованості у прагненні до автономності, важливою віхою процесу становлення української політичної нації. Це було втілення споконвічної національної ідеї нашого народу про соборну, вільну, незалежну державу.
Як це було. Український народ, який через історичні обставини опинився розділений на територіях кількох країн, прагнув до незалежності та об’єднання, особливо активізувавшись під час “Весни народів” 1848 – 1849 років. Одним із центрів такого об’єднання стала Галичина.
Зокрема, Головна Руська Рада, перша українська політична організація Галичини, у своєму маніфесті від 10 травня 1848 року заявила про єдність 15-мільйонного українського народу, а також його земель, розділених Російською та Австрійською імперіями, й підтримала національні права інших поневолених народів. Попри це українці отримали реальну можливість здобути незалежність лише десятки років потому – під час Першої світової війни 1914-1918 років та революції у Російській імперії.
7 листопада 1917 року у Києві III Універсалом Української Центральної ради після повалення Тимчасового уряду була проголошена Українська Народна Республіка. Вже у січні 1918-го IV Універсалом була проголошена державна самостійність Української Народної Республіки.
18 жовтня 1918 року у Львові сформувалася Українська Національна Рада на чолі з Євгеном Петрушевичем. Рада взяла у руки владу в західноукраїнських землях та проголосила, що Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття, які “уконституйовуються як Українська держава”.
Українська Національна Рада заявила про намір творити національну державність та об’єднати українців у соборній державі. Відтак ідея соборності українських земель набула державного статусу.
18 жовтня 1918 року у Львові сформувалася Українська Національна Рада на чолі з Євгеном Петрушевичем. Рада взяла у руки владу в західноукраїнських землях та проголосила, що Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття, які “уконституйовуються як Українська держава”.
Українська Національна Рада заявила про намір творити національну державність та об’єднати українців у соборній державі. Відтак ідея соборності українських земель набула державного статусу
Відтак УНРада сформувала повноважну делегацію до Києва, яка отримала завдання завершити оформлення об’єднання двох держав. За словами президента Ради Євгена Петрушевича, обидві сторони одностайно прагнули об’єднатися в єдину країну.
22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення IV Універсалу, у Києві відбулася остаточна процедура оформлення соборності.
У тексті Акта Злуки утверджувалось: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”.
Акт Соборності надав завершеної форми самостійності та незалежності українській державі, сприяв еволюції ціннісних засад суспільств та остаточному подоланню залишків нав’язаних ідей федералізму в ментальності національної політичної еліти країни. Це була основоположна подія українського національного відродження та свідомий рух назустріч майбутньому та прогресу.
Започаткування свята. Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Хусті. Тоді це місто було столицею Карпатської України – чехословацької автономії. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація населення, яке з’їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю на згадку про події 20-річної давнини.
Як відзначаємо сьогодні. Від того часу доброю традицією стала акція проведення “живого ланцюга”, яку влаштовують щорічно в різних куточках України.
У Києві, на мосту Патона до річниці проголошення Акта Злуки активісти традиційно утворюють “живий ланцюг Соборності”, поєднуючи два береги Дніпра – лівий і правий, що символізує єдність людей на сході і заході України. Також від Софійського до Михайлівського собору в Києві активісти утворюють світовий ланцюг єднання під гаслом #СкажиУкраїніТак.
На відкритті найбільшого мосту в Україні у Запоріжжі Президент України Володимир Зеленський зазначив “Сьогодні ми об’єднуємо нашу державу не лише словами. Сьогодні ми відкриваємо найвищий міст в Україні. Цей міст називали монументом корупції багато років. Нехай відтепер це буде монумент єдності”.
На межі Тернопільської та Хмельницької областей акція єднання відбулась за участі кількасот людей, які прийшли до мосту на річці Жердь.
У Бахмуті Донецької області до Дня Соборності у межах акції «Ми – це Україна» пройшла хода єднання.
Святкові заходи 22 січня проходять не лише в Україні. Акції, присвячені Дню Соборності, влаштовують українці, які проживають в різних містах Європи та Америки.
Нові глобальні виклики та трансформації сучасного світу, а також нинішній етап нашої боротьби за незалежність та територіальну цілісність, змушують згадати цінний та водночас простий принцип: наша сила – в єдності та консолідації зусиль заради досягнення спільних цілей та прагнень!
Так, у січні цього року на Студентському науковому гуртку «СІЧ» навчально-виховну бесіду, приурочену до Дня Соборності України, проведено серед студентів першого курсу Національної академії статистики, обліку та аудиту. Студенти також взяли активну участь у обговоренні актуальних питань цього заходу, таких як історія започаткування Дня Соборності, передумови підписання «Акту Злуки» та йог значення, відродження Дня Соборності як державного свята у незалежній Україні, сучасні традиції відзначання свята: флешмоби, приурочені акції.
Особливо відзначилися такі студенти: Бережна Єва, Краснова Тетяна, Чабан Надія, Іванова Катерина, Лелюх Ангеліна, Галкіна Дарʼя, Мацалак Марія, Бута Владислав, Максименко Владислав, Садило Діана, Рояка Тетяна, Ілуца Рената, Клюйко Софія, Дорошенко Марія, Сидоренко Анна, Карпенко Тетяна, Кваша, Валерія, Кравцов Микита, Подолян Юрій, Кичан Ольга, Корець Альона, Білобровець Ілона, Коваленко Марина, Краснова Тетяна, Попович Тетяна, Рева Аліна, Остапенко Аліна, Похлєба Катерина, Артемчук Каріна, Лещенко Наталія, Сохова Катерина, Сторожко Єлизавета, які виступили з доповідями й представили цікаві презентації, фотографії з коментарями та документальні фільми.
