Уже стало традицією, що члени науково студентського гуртка «СіЧ» відкривають для себе неповторний світ українських художників і знайомлять з ним усіх студентів НАСОА. Протягом 2015-2016 рр. гуртківці організували виставки репродукцій картин Тараса Шевченка, Катерини Білокур та Марії Приймаченко.
24 лютого члени гуртка «СіЧ» провели круглий стіл на тему «Унікальне мистецтво петриківського розпису – гордість України» (його внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, 2013 р.)
Студентка II курсу Юлія Юр розповіла про історію виникнення петриківського розпису, або «петриківки» – українського декоративно-орнаментального народного малярства, яке виникло на Дніпропетровщині, в селищі Петриківка, звідки походить назва цього виду мистецтва. З XVII ст. «петриківка» стала невід’ємною частиною культури українського народу: люди розписували пишними квітковими малюнками не тільки хати-мазанки, стіни, печі, а й посуд, скрині, меблі тощо. Господарів, чиї оселі були не розписані орнаментом, в селі не поважали, вважаючи їх морально убогими.
Про техніку самобутнього розпису підготувала повідомлення Ольга Петрик – студентка I курсу. Основним елементом орнаментів є квітка-символ української природи (мальви, півонії, айстри, а ще ті, які вигадують самі майстри). Цікаво те, що пензлики майстри виготовляють з котячої шерсті, вистриженої з грудей. Тому орнаменти виходять охайними та легкими. Часто малюнок виконують і пучками пальців.
Ольга Петрик представила свої роботи – стілець та скриньку, оформлені петриківським розписом, картину «Айстри».
Магія петриківського розпису полонила не тільки наші серця, а й прославила на увесь світ талановитих народних майстрів з України.
Пам’ятаймо, що вишуканий і неповторний петриківський розпис ще один чудовий привід для гордості українців.